МПП Фенікс
      
Статті
04.01.10
Нікчемний договір та визнання договору недійсним
Підстави для визнання договорів недійсними визначені Цивільним кодексом України.

Такі підстави є спільними при визнанні недійсним будь-якого правочину .

Отже, відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України правочин є недійсним у разі недодержання сторонами при його укладанні вимог, що встановлені законом. А такими вимогами є наступні:

1. Зміст правочину не повинен суперечити законодавству та моральним засадам суспільства.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, тобто бути повнолітньою та не позбавленою дієздатності (і такою, чию дієздатність не обмежено) в судовому порядку.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Стаття 203 Цивільного кодексу України

Недійсним є також правочин, якщо його недійсність встановлено законом (нікчемний правочин). Наприклад, якщо договір дарування нерухомого майна укладено в простій письмовій формі без нотаріального засвідчення та державної реєстрації, то такий договір є нікчемний з моменту його укладання, тобто у його сторін не виникає ні прав, ні обов'язків. А визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Він є недійсний (нікчемний) одразу з моменту його укладання.

Крім того, законом встановлено конкретні випадки, при настанні яких правочин може бути визнаний недійсним у судовому порядку.

Так, згідно зі статтями 221 - 235 Цивільного кодексу України недійсними правочинами визнаються наступні:

1. Правочин, вчинений малолітньою або неповнолітньою особою за межами її цивільної дієздатності без згоди батьків (усиновлювачів), піклувальників чи опікунів. Такий правочин визнається судом недійсним за позовом зацікавленої особи, якщо не буде згодом схвалений батьками (усиновлювачами), піклувальниками чи опікунами.

2. Правочин, який вчинила фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, за межами її цивільної дієздатності без згоди піклувальника, також може бути визнаний судом недійсним за позовом того ж таки піклувальника, якщо не буде ним згодом схвалений.

3. Правочин, вчинений дієздатною фізичною особою у момент, коли така особа не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними. Визнання такого правочину недійсним відбувається судом за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені. У разі наступного визнання фізичної особи, яка вчинила правочин, недієздатною позов про визнання правочину недійсним може пред'явити її опікун. Сторона, яка знала про стан фізичної особи у момент вчинення правочину, але використала такий стан, зобов'язана буде ще й відшкодувати моральну шкоду, завдану у зв'язку із вчиненням даного правочину.

4.Правочин, вчинений недієздатною особою без схвалення її опікуна, вважається нікчемним. На вимогу опікуна такий правочин може бути визнано судом і дійсним, якщо буде встановлено, що він вчинений на користь недієздатної фізичної особи. Дієздатна сторона зобов'язана повернути опікунові недієздатної фізичної особи все одержане за цим правочином, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість майна за цінами, які існують на момент відшкодування. Опікун також зобов'язаний повернути дієздатній стороні все одержане недієздатною фізичною особою за нікчемним правочином. Дієздатна сторона до того ж зобов'язана відшкодувати опікунові недієздатної фізичної особи або членам її сім'ї моральну шкоду, якщо буде встановлено, що вона знала про психічний розлад або недоумство другої сторони або могла припустити такий її стан.

5. Правочин, що порушує публічний порядок, тобто якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження приватного, комунального чи державного майна або незаконне заволодіння ним, є нікчемним.

6. Правочин, вчинений особою помилково (під впливом помилки) щодо обставин, які мають істотне значення. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, якщо інше не встановлено законом.

У разі визнання правочину недійсним, особа, яка помилилася в результаті її власного недбальства, зобов'язана відшкодувати другій стороні завдані їй збитки. Сторона, яка своєю необережною поведінкою сприяла помилці, також зобов'язана буде відшкодувати другій стороні завдані їй збитки.

7. Правочин під впливом обману, тобто якщо одна з його сторін навмисно ввела іншу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка обманула, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки в подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку із вчиненням правочину.

8. Правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску - правочин під впливом насильства, - визнається судом недійсним. Винна сторона, яка застосувала фізичний або психічний тиск до другої сторони, зобов'язана відшкодувати в подвійному розмірі збитки та моральну шкоду, завдані у зв'язку із вчиненням такого правочину.

9. Правочин, який вчинено за довіреністю внаслідок зловмисної домовленості представника сторони з другою стороною. У цьому випадку довіритель має право вимагати як від свого представника, так і від другої сторони відшкодування збитків та моральної шкоди, що завдані йому у зв'язку із вчиненням правочину внаслідок зловмисної домовленості між ними.

10. Правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину. Сторона, яка скористалася тяжкою обставиною, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки та моральну шкоду, завдані їй у зв'язку із вчиненням цього правочину.

11. Фіктивний правочин, тобто правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які ним обумовлювалися.

12. Удаваний правочин, тобто правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. У цьому разі відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який вони насправді вчинили, а не правилами удаваного правочину.

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсними з моменту їх вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється. (Стаття 236 Цивільного кодексу України).

Позовна давність. Відповідно до частини 3 статті 258 Цивільного кодексу України для звернення до суду щодо визнання правочинів, вчинених під впливом насильства або обману, недійсними, застосовується спеціальна позовна давність тривалістю в п'ять років. Для решти випадків застосовується загальна позовна давність у три роки.

Все перераховане вище є можливими підставами для визнання в судовому порядку недійсним будь-якого правочину, а також щодо нікчемності правочину. 

 Правочином згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, тобто будь-який договір, угода, заповіт, довіреність тощо є правочином.

Читати інші
02.11.10 Предприятия теперь можно регистрировать он-лайн

28.10.10 Как правильно купить квартиру по облигациям

28.10.10 Як звернутися до адміністративного суду?

13.10.10 Перепланировка квартиры

12.10.10 Киевские застройщики нашли антикризисный способ продажи недвижимости

01.10.10
Нацбанк принимает меры, чтобы запретить новые валютные кредиты

20.09.10 Как защитить свою недвижимость от рейдеров

06.09.10 Что делать, если банк забирает ваше имущество по чужому кредиту

26.03.10
Класифікація "Елітне житло: De lux & Premium"

05.01.10
Як зареєструвати торгову марку?

Архів

Developed by
WCS

МПП "Фенікс"®
м.Чернівці, вул. І.Франка, 6/1
E-mail:phoenix_ukr@ukr.net

тел./факс:

+3 8 0372 55-62-48

+3 8 0372 54-19-08

+3 8 0372 55-93-36

+3 8 050 507 80 44

 

Усі права захищені.
© 2018 Для інтернет-ресурсів наявність активної гіперсилки "
ФЕНІКС" - обовязково!

Торгова марка "ФЕНІКС" являється зареєстрованою та охороняється законом.