період, який наступає з уповільненням темпів зростання збуту товару.                                                     

ярлик, вид товарного знаку, який наклеюється на товар або його упаковку з позначкою підприємства-виробника, назви, ціни тощо.                                                                        

співвідношення між наслідками виробничо-господарської діяльності самостійного суб’єкта і використаними для одержання цих наслідків матеріальними, трудовими та фінансовими ресурсами.                                                              

економічна  результативність використання коштів, наданих в кредит у виробничому процесі.

паперові грошові одиниці західноєвропейських країн та іноземні валюти, в яких комерційні банки здійснюють операції за межами країн-емітентів цих валют. Наприклад, долари СІЛА мають назву євродоларів, французька валюта — єврофранків і т. ін.                                                                       

тимчасові вільні кошти в американських доларах, які знаходяться на рахунках іноземних банків і використовуються  ними для  здійснення  кредитно розрахункових операцій.

міжнародні позики, що надаються великими комерційними банками за рахунок ресурсів Євровалютного ринку. Як правило, такі позики організують консорціуми банків на строк від 2 до 10 років зі змінними відсотковими ставками.

регіональна міжнародна валютна одиниця, що використовується з березня 1979 р. країнами — учасницями ЄВС; має певний валютний курс, який розрахований на основі валютного кошика національних валют країн — учасниць ЄВС. 50 відсотків випущених ЕКЮ забезпечуються відрахуваннями від золотих і доларових запасів, а решта — національними валютами країн. Широко застосовується у міжнародних розрахунках, не зазнає значних коливань, оскільки відхилення національних валют допускається в межах плюс-мінус 2,25 відсотка. Країна, яка допустила відхилення у курсі, повинна його відрегулювати за власний рахунок.       

організаційно-економічна форма, яка існує між країнами Європейського співтовариства (Англія, Бельгія, Греція, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Франція) у валютній сфері і спрямована на стимулювання інтеграційних процесів, зниження коливання курсів національних валют та посилення взаємозв’язку між ними. ЄВС діє з березня 1979 р. Головне завдання її — поступове перетворення Європейського співтовариства на зону валютної стабільності, яка базується на власних валютно-вартісних інструментах та обмеженні ролі долара США у міжнародних роз­рахунках країн ЄС.

складова частина бюджету Європейського співтовариства. Створений у1960 р., реорганізований у 1971 р. Надає країнам — членам ЄСФ ресурси у вигляді субсидій для перепідготовки та передислокації робочої сили. Головна мета субсидій — подолання структурного безробіття.