Б╕знес-терм╕ни
|
ЗАБЕЗПЕЧЕН╤СТЬ КРЕДИТУ - товарно-матер╕альн╕ ц╕нностей як╕ служать кредиторов╕ заставою повного ╕ сво╓часного повернення боржником одержаних у позику кошт╕в та оплати йому належних в╕дсотк╕в. Кредит забезпечують в╕дпов╕дн╕ гарант╕йн╕ документи, наявн╕ депозити, комерц╕йн╕ вексел╕ тощо.
|
|
ЗАБОРГОВАН╤СТЬ ПО ОСНОВНОМУ БОРГУ - сума викорис-таного ╕ ще не погашеного кредиту (основного боргу) на певну дату.
|
|
ЗАБОРГОВАН╤СТЬ ПО ПРОЦЕНТАХ - сума в╕дсотк╕в, нарахо-ваних в╕д суми заборгованост╕ по основному боргу ╕ ще не оплаче-на на певну дату.
|
|
ЗАВДАННЯ РОЗМ╤ЩЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ВИРОБНИЦТВА - математична модель вибору вар╕анта розвитку техн╕ко-економ╕чних об'╓кт╕в, в як╕й оптим╕зу╓ться певний економ╕чний показник.
|
|
ЗАВДАТОК - грошова сума, яка вида╓ться одн╕╓ю з догов╕рних стор╕н у рахунок належних з не╖ за договором платеж╕в друг╕й сторон╕ на п╕дтвердження укладеного договору та в забезпечення його виконання.
|
|
ЗАГАЛЬНА СИСТЕМА ПРЕФЕРЕНЦ╤Й - система митних п╕льг, наданих промислово розвинутими кра╖нами кра╖нам, що розвиваються. Ц╕ п╕льги полягають у зниженн╕ митних збор╕в на готов╕ вироби або в повному ╖х скасуванн╕.
|
|
ЗАКРИТИЙ РИНОК - стан ринку, при якому курс покупця р╕вний курсу продавця.
|
|
ЗАКРИТ╤ ЗНИЖКИ - ц╕нов╕ знижки на продукц╕ю, яка оберта╓ться в замкнутих економ╕чних одиницях, наприклад у внутр╕шньоф╕рмовому постачанн╕ або в торг╕вл╕ м╕жнародних уг-руповань, на товари, як╕ поставляються за спец╕альними м╕журядовими угодами.
|
|
ЗАКРИТ╤ ТОРГИ - м╕жнародн╕ торги, до участ╕ в яких запрошу╓ться обмежена к╕льк╕сть ф╕рм та консорц╕ум╕в. Оголо-шення про проведення таких торг╕в не публ╕ку╓ться, а запрошення взяти в них участь надсилаються в ╕ндив╕дуальному порядку. До участ╕ в закритих торгах, як правило, запрошуються 5-7 ф╕рм та консорц╕ум╕в, найб╕льш значних ╕ потужних у дан╕й галуз╕.
|
|
ЗАЛЕЖНИЙ ПОПИТ - попит на певний вид продукц╕╖, якщо в╕н може бути обчислений на основ╕ потреб у виготовленн╕ або поповненн╕ запасу продукц╕╖ б╕льш "високого р╕вня", наприклад попит на деталь, яка входить у вузол машин.
|
|
ЗАМОВЛЕННЯ - орган╕зац╕йно-економ╕чна ╕ правова форма зд╕йснення та регулювання господарсько╖ д╕яльност╕ ф╕рм ╕ п╕дпри╓мств. Важливою формою замовлень ╓ державн╕ замовлення на виробництво та постачання продукц╕╖, в тому числ╕ на експорт.
|
|
ЗАСНОВНИЦЬК╤ АКЦ╤╥ - акц╕╖, що розпод╕ляються м╕ж за-сновниками акц╕онерних компан╕й ╕ дають ╖м певн╕ переваги. Зокрема, вони мають додаткову к╕льк╕сть голос╕в на загальних зборах акц╕онер╕в, користуються першочерговим правом на одер-жання акц╕й у випадку ╖х додаткового випуску, одержують найб╕льшу частку прибутк╕в.
|
|
ЗАСТАВА - один ╕з засоб╕в забезпечення зобов'язань майном. Може заставлятися будь-яке майно - рухоме ╕ нерухоме. У раз╕ невиконання боржником узятих зобов'язань банк може одержати належну йому суму грошей за рахунок вартост╕ заставленого майна шляхом його продажу з аукц╕ону.
|
|
ЗАТРАТИ НА ВИРОБНИЦТВО - сукупн╕сть виражених у грошов╕й форм╕ витрат п╕дпри╓мства, орган╕зац╕╖, установи на виробництво продукц╕╖, виконання роб╕т, надання послуг та ╖х реал╕зац╕ю. За ц╕льовим призначенням затрати на виробництво под╕ляються на основн╕ ╕ накладн╕. П╕д основними затратами розум╕ють затрати, викликан╕ технолог╕чним процесом виробниц-тва: затрати матер╕ал╕в, як╕ утворюють речову основу виготовлено-го продукту, на паливо й енерг╕ю, на технолог╕чн╕ ц╕л╕, зароб╕тну плату виробничникам, в╕драхування на соц╕альне страхування, затрати на утримання ╕ експлуатац╕ю устаткування. П╕д накладними затратами розум╕ють затрати, зв'язан╕ з управл╕нням, орган╕зац╕╓ю, технолог╕чною п╕дготовкою та обслу-говуванням виробництва. Накладн╕ затрати промислових п╕дпри╓мств под╕ляються за м╕сцем ╖х зд╕йснення на загальноцехов╕, як╕ необх╕дн╕ для створення нормальних умов прац╕ в межах окремого цеху, ╕ загальновиробнич╕, що зв'язан╕ з орган╕зац╕╓ю виробництва в ц╕лому. Под╕л затрат на основн╕ ╕ накладн╕ майже зб╕га╓ться з под╕лом ╖х на зм╕нн╕, тобто т╕, як╕ залежать в абсолютн╕й сум╕ в╕д обсягу й асортименту виготовлено╖ продукц╕╖, та умовно пост╕йн╕, як╕ не перебувають у прям╕й залежност╕ в╕д обсяг╕в виробництва ╕ зм╕ни ╖х структури. За способом в╕днесення затрат на соб╕варт╕сть окремих вироб╕в ╖х под╕ляють на прям╕ ╕ непрям╕. Прямими затратами називають затрати, як╕ безпосередньо пов'язан╕ з виготовленням певних вироб╕в ╕ включаються у соб╕варт╕сть продукц╕╖ прямою л╕чбою: наприклад, витрати сировини чи основних матер╕ал╕в. До непрямих затрат належать затрати, як╕ розпод╕ляються м╕ж окре-мими видами продукц╕╖ умовно, пропорц╕йно будь-якому виду прямих затрат. До них в╕дносять загальноцехов╕, загальновироб-нич╕ ╕ позавиробнич╕ витрати. Под╕л затрат на прям╕ ╕ непрям╕ пов'язаний ╕з складанням калькуляц╕╖ соб╕вартост╕ ╕ ма╓ значення для тих п╕дпри╓мств, як╕ випускають к╕лька вид╕в продукц╕╖. На п╕дпри╓мствах, де видобува╓ться або виробля╓ться один вид продукц╕╖, наприклад у вуг╕льн╕й промисловост╕, на г╕дро-електростанц╕ях, вс╕ затрати на виробництво ╓ прямими, а там, де з вих╕дно╖ сировини одночасно виробляють р╕зн╕ продукти, напри-клад у нафтопереробн╕й промисловост╕, вс╕ затрати на виробницт-во потребують умовного под╕лу.
|
|
ЗАХИСН╤ ЗАСТЕРЕЖЕННЯ - застереження, як╕ включаються до контракт╕в та економ╕чних угод ╕ спрямован╕ на усунення можливих валютних зм╕н, а також зм╕н початкових умов угоди в процес╕ ╖╖ виконання.
|
|
ЗАХИСТ АКЦ╤Й В╤Д П╤ДРОБКИ - орган╕зац╕я з допомогою банк╕в, ╕нвестиц╕й компан╕й ╕ брокерських ф╕рм централ╕зованого розрахунку безгот╕вкового збер╕гання, а також незахищених бланк╕в по акц╕ях. Можна захистити бланк акц╕й шляхом вибору паперу та фарб високо╖ якост╕, нанесення на бланк водяних знак╕в та захисно╖ с╕тки.
|
|
ЗАХИСТ КАП╤ТАЛОВКЛАДЕНЬ - система економ╕чних, пра-вових ╕ орган╕зац╕йних заход╕в з метою охорони ╕нтерес╕в ╕нозем-них ╕нвестор╕в, оформлюваних, як правило, на м╕жнародному р╕вн╕. Сприя╓ залученню ╕ноземних кредитних ресурс╕в.
|
|
ЗАХИСТ ПРАВА ВЛАСНОСТ╤ - застосування правових засоб╕в для усунення або запоб╕гання порушенням цього права. Забезпечу╓ться нормами р╕зних галузей права - цив╕льного, тру-дового, адм╕н╕стративного тощо.
|
|
ЗБИТКИ - у господарськ╕й практиц╕ кошти, безповоротно втрачен╕ п╕дпри╓мством або орган╕зац╕╓ю. Безпосередн╕ причини збитк╕в - перевищення витрат на виробництво ╕ збут продукц╕╖ пор╕вняно з виручкою в╕д ╖╖ реал╕зац╕╖ за встановленими ц╕нами; перевищення витрат над прибутками в галузях невиробничо╖ сфе-ри, оплати штраф╕в, пен╕ тощо.
|
|
ЗМ╤ННА Ц╤НА - ц╕на, що встановлю╓ться в процес╕ зд╕йснення торгових операц╕й на вироби з довгим терм╕ном виго-товлення; базу╓ться на принцип╕ коливання, що да╓ змогу врахо-вувати зм╕ни у витратах виробництва, необх╕дних для виготовлен-ня цих вироб╕в у певний пер╕од часу.
|
|
ЗМ╤ННИЙ ВАЛЮТНИЙ КУРС - один ╕з способ╕в валютного регулювання, при якому курси валют перебувають у повн╕й залеж-ност╕ в╕д ринкових механ╕зм╕в ╕ в╕льно коливаються п╕д впливом зм╕ни сп╕вв╕дношення м╕ж попитом ╕ пропозиц╕╓ю.
|
|
ЗНЕЦ╤НЕННЯ ГРОШЕЙ - пад╕ння куп╕вельно╖ спроможност╕ грошей та зниження ╖хнього валютного курсу.
|
|
ЗОБОВ'ЯЗАННЯ СКАРБНИКА - вид ц╕нних папер╕в, як╕ поширюються серед населення ╕ засв╕дчують внесення ╖х власниками кошт╕в у бюджет, що да╓ ╖м право на одержання ф╕нансового! прибутку протягом пер╕оду волод╕ння цими ц╕нними паперами.] Довгостроков╕ зобов'язання скарбника випускаються на терм╕н в╕д 5 до 25 рок╕в на пред'явника; мають купони, за якими щор╕чно виплачуються прибутки. Середньостроков╕ зобов'язання випускаються на строк в╕д 1 до 5 рок╕в, короткостроков╕ - на 3, 6, 12; м╕сяц╕в.
|
|
ЗОВН╤ШН╤Й ДЕРЖАВНИЙ БОРГ - загальна сума заборгова-ност╕ держави по непогашених зовн╕шн╕х позиках ╕ невиплачених по них в╕дсотках. За строками погашення розр╕зняють кап╕тальний державний борг - заборгован╕сть, по як╕й строк платежу не на-став, ╕ поточний державний борг, по якому строк його погашення настане у даному або в найближчому бюджетному роц╕. За умова-ми погашення (процентна ставка, режим виплат) розр╕зняють п╕льгов╕ позики ╕ позики на комерц╕йних умовах.
|
|
ЗОВН╤ШН╤ ПОЗИКИ - одна з форм м╕жнародного кредиту, за допомогою яко╖ позичальник одержу╓ в╕д позикодавця кошти, товари чи послуги на певний строк, по зак╕нченн╕ якого позичаль-ник зобов'язу╓ться повернути позикодавцю одержану суму з в╕дсотками, Зовн╕шн╕ позики сприяють розвитков╕ економ╕ки кра╖ни, ╖╖ ╕нфраструктури, подоланню кризових ситуац╕й. Кредитори у ряд╕ випадк╕в можуть впливати на економ╕чний розвиток держав-боржник╕в, ╖х пол╕тичний курс. В умовах розширення м╕жнародних ф╕нансово-кредитних в╕дносин важлива продумана пол╕тика зовн╕шн╕х позик, забезпечення ╖х ефективного викорис-тання. Неадекватне економ╕чним можливостям кра╖ни зростання зовн╕шньо╖ заборгованост╕ може спричинити виснаження ╖╖ матер╕альних ╕ ф╕нансових ресурс╕в, ╕нфляц╕йне зростання ц╕н, девальвац╕ю нац╕онально╖ валюти.
|
|
ЗОВН╤ШНЬОЕКОНОМ╤ЧНА ПОЛ╤ТИКА - комплекс орган╕за-ц╕йних, економ╕чних ╕ пол╕тичних заход╕в, спрямованих на розви-ток зовн╕шньоеконом╕чних зв'язк╕в кра╖ни з метою максимального використання переваг м╕жнародного под╕лу прац╕. Основн╕ напря-ми розвитку зовн╕шньоеконом╕чно╖ пол╕тики: гуман╕зац╕я зовн╕шньоеконом╕чних зв'язк╕в, перетворення ╖х у вагомий резерв переор╕╓нтац╕╖ економ╕ки; перетворення зовн╕шньоеконом╕чних зв'язк╕в у важливу п╕дойму впровадження науково-техн╕чного про-гресу в технолог╕ю в╕тчизняного виробництва; п╕двищення якост╕ й конкурентоспроможност╕ продукц╕╖; поглиблення та розширен-ня зв'язк╕в внутр╕шнього господарського механ╕зму з св╕том.
|
|
ЗОВН╤ШНЬОЕКОНОМ╤ЧНИЙ КОМПЛЕКС - специф╕чно орган╕зований виробничо-комерц╕йний сектор ╓диного народно-господарського комплексу кра╖ни, що утворений сукупн╕стю галу-зей, п╕дгалузей, п╕дпри╓мств та орган╕зац╕й, як╕ систематично ви-робляють експортн╕ ресурси, споживають ╕мпортн╕ товари (послу-ги), зд╕йснюють ус╕ види зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕.
|
|
ЗОВН╤ШНЬОТОРГОВА Ф╤РМА - п╕дрозд╕л у структур╕ галузе-вих або державних зовн╕шньоеконом╕чних орган╕зац╕й, зовн╕шньо-торгових чи виробничих об'╓днань, п╕дпри╓мств. Зд╕йсню╓ екс-портн╕ операц╕╖ за певною номенклатурою продукц╕╖ чи послуг, вивча╓ кон'юнктуру св╕тового ринку, займа╓ться рекламою, про-водить в╕д ╕мен╕ п╕дпри╓мства кредитн╕ та вексельн╕ операц╕╖. Як правило, ф╕рми д╕ють в╕д ╕мен╕ ╕ за дорученням об'╓днань, п╕дпри╓мств чи орган╕зац╕й, до складу яких вони входять.
|
|
ЗОВН╤ШНЬОТОРГОВЕ ОБ'╢ДНАННЯ - зовн╕шньоторгова орган╕зац╕я, яка користу╓ться правами юридично╖ особи, зд╕йсню╓ експортно-╕мпортн╕ операц╕╖ за договорами з п╕дпри╓мствами й орган╕зац╕ями. Створю╓ться, як правило, при галузевих або м╕сцевих органах управл╕ння у склад╕ концерн╕в, асоц╕ац╕й, акц╕онерних товариств. В об'╓днання можуть входити спец╕ал╕зован╕ ф╕рми та ╕нш╕ орган╕зац╕╖, що не ╓ юридичними особами.
|
|
Зовн╕шньоторгове об'╓днання викону╓ р╕зн╕ зовн╕шньо - економ╕чн╕ операц╕╖: куп╕влю-продаж товар╕в, ╖х перевезення, стра-хування, збереження, сп╕льне п╕дпри╓мництво та ╕нш╕. Зд╕йсню╓ ╕нформац╕йну ╕ рекламну роботу з метою розширення експортного потенц╕алу галуз╕ чи рег╕ону, орган╕зу╓ спец╕ал╕зован╕ виставки, бере участь у м╕жнародних виставках та ярмарках.
|
|
ЗОВН╤ШНЬОТОРГОВИЙ КОНТРАКТ - догов╕р, укладений сторонами (контрагентами), про куп╕влю-продаж, поставку товар╕в, виконання роб╕т, надання послуг. Включа╓ предмет договору, базисн╕ умови угоди, ц╕ну й суму контрасту, комерц╕йн╕ умови угоди, права й обов'язки стор╕н, санкц╕╖.
|
|
ЗОВН╤ШНЬОТОРГОВИЙ ОБОРОТ - варт╕сна сума експорту й ╕мпорту кра╖ни за певний пер╕од. Розрахову╓ться у пор╕внянних ╕ фактичних ц╕нах. Розрахунок зовн╕шньоторгового Обороту у наш╕й кра╖н╕ провадиться: по експорту - за реал╕зац╕йними ц╕нами ФОБ (варт╕сть товару ╕ видатки, що зв'язан╕ з його навантаженням та доставкою) або франко-границя нашо╖ кра╖ни; по ╕мпорту - за куп╕вельними ц╕нами ФОБ або франко-границя кра╖ни в╕двантаження.
|
|
ЗОВН╤ШНЬОТОРГОВ╤ МИТА - державн╕ податки, якими обкладаються товари, що проходять через митниц╕ держави. Стя-гуються з товар╕в, як╕ ввозяться ╕ вивозяться з держави, а також транзитних товар╕в ╕ ц╕нностей, що проходять п╕д контролем митних орган╕в. Включаються в ц╕ну товару, внасл╕док чого в╕н дорожча╓, чим ускладню╓ться його проникнення на внутр╕шн╕й ринок. Тим самим мита сприяють розвитков╕ нац╕онального виробництва. За методами обчислення ╕ способами застосування розр╕зняють два види мита: варт╕сне (ад валором), яке визначають як в╕дсоток в╕д ц╕ни товару, що обклада╓ться митом; специф╕чне, яке встановлю╓ться у форм╕ твердих ставок за в╕дпов╕дну одиницю вим╕ру (вагу, штуку, довжину ╕ т. ╕н.). Список товар╕в, що обкладаються митом, ╕ його ставки наводяться за митним тарифом.
|
|
ЗОВН╤ШНЯ ТОРГ╤ВЛЯ - товарообм╕н з ╕ншими кра╖нами. Склада╓ться ╕з ввезення (╕мпорту) ╕ вивезення (експорту) товар╕в | та послуг. В основ╕ зовн╕шньо╖ торг╕вл╕ лежить м╕жнародний под╕л прац╕, ╖╖ характеризують показники ф╕зичного та варт╕сного обсяг╕в експорту й ╕мпорту, торговий баланс, умови торг╕вл╕, товарна структура, географ╕я поставок та ╕нш╕. Основними документами, що регулюють торговельно-економ╕чн╕ в╕дносини, ╓ зовн╕шньо-торговельн╕ контракти, договори, угоди, як╕ визначають правову базу й торговельно-пол╕тичний режим. У договорах та угодах в╕дображений основний принцип м╕жнародно╖ торг╕вл╕ - принцип найб╕льшого сприяння.
|
|
ЗОЛОТЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ - запас золота в центральному банку кра╖ни для покриття банкнотно╖ ем╕с╕╖, а в ряд╕ кра╖н ╕ для забезпечення поточних рахунк╕в та ╕нших зобов'язань, як╕ п╕длягають оплат╕ за пред'явленням.
|
|
ЗОЛОТЕ ЗАСТЕРЕЖЕННЯ - одна з форм обмеження та попередження валютного ризику у зовн╕шньоторгових операц╕ях Розр╕зняють три основних види золотих застережень: золотомонетне, золотозливкове ╕ золотовалютне. При золотомонетному застереженн╕ оплата товару проводиться у золотих монетах певно╖ ваги ╕ проби (була поширена в пер╕од об╕гу золотих монет). При золотозливковому застереженн╕ ц╕на товару, що реал╕зу╓ться встановлю╓ться у певн╕й вагов╕й к╕лькост╕ золота (застосову╓ться лише в м╕журядових угодах). При золотовалютному застереженн╕ ц╕на на товар ╕ сума платежу за нього, як╕ обумовлен╕ в угод╕, можуть зм╕нюватися, виходячи з золотого паритету валюти або ц╕ни на золото, що виражена у валют╕ угоди. В сучасних умовах застосовуються в основному валютн╕ та мультивалютн╕ застереження.
|
|
ЗОЛОТИЙ ВМ╤СТ ГРОШОВО╥ ОДИНИЦ╤ - вагова к╕льк╕сть щирого золота, закр╕плена за нац╕ональною грошовою одиницею, В даний час золотий вм╕ст мас штучний характер.
|
|
ЗОЛОТИЙ ЗАПАС - фонд золота у зливках та монетах, що належить центральному банков╕ або державн╕й скарбниц╕. Золотий запас збер╕га╓ться як страховий фонд для одержання при необх╕дност╕ ╕ноземно╖ валюти шляхом продажу золота або пере-дач╕ його п╕д заставу з метою одержання кредиту в╕д ╕ноземних держав.
|
|
ЗОЛОТИЙ ПАРИТЕТ - 1) вм╕ст (вага) щирого золота в грошов╕й одиниц╕ кра╖ни, встановлений державою ╕ заф╕ксований законом; 2) сп╕вв╕дношення двох грошових одиниць за вагою щирого золота, встановленого як золоте забезпечення. Золотий вм╕ст (паритет) грошово╖ одиниц╕ визнача╓ться виходячи з "ц╕ни" золота, виплачувано╖ паперовими гр╕шми за певну вагову одиницю золота, наприклад грам. Так долар США забезпечу╓ться 0.8185 г щирого золота.
|
|
ЗОЛОТ╤ АУКЦ╤ОНИ - продаж золота з публ╕чних (прилюдних) торг╕в. Залежно в╕д способу встановлення ц╕н золот╕ аукц╕они провадяться за методами "голландським" (продавець встановлю╓ лише одну ц╕ну, за якою задовольняються вс╕ заявки нав╕ть з вищими ц╕нами) або "класичним" (покупц╕, в заявках яких ц╕ни перевищують р╕вень, встановлений продавцем, одержують золото за ц╕ною, що вказана у ╖хн╕й заявц╕).
|
|
ЗОЛОТ╤ СЕРТИФ╤КАТИ - ╤) св╕доцтва про депонування золо-та, що випускалися скарбницею або банками кра╖н та п╕длягали в╕льному обм╕ну на зазначену в них к╕льк╕сть золота; 2) св╕доцтва скарбниц╕ США, що використовувалися з метою забезпечення банкнотно╖ ем╕с╕╖ федеральних резервних банк╕в.
|
|
ЗОНА В╤ЛЬНОГО П╤ДПРИ╢МНИЦТВА - територ╕я, на як╕й установлюються особлив╕ п╕льгов╕ орган╕зац╕йно-економ╕чн╕ умо-ви д╕яльност╕ ╕ноземних п╕дпри╓мств ╕ орган╕зац╕й. Ц╕ умови охоплюють р╕зн╕ податков╕, митн╕, валютно-ф╕нансов╕ та ╕нш╕ п╕льги, що забезпечують ╕ноземним ф╕рмам право безмитно ввозити ма-шини, устаткування, технолог╕ю, сировину та нап╕вфабрикати, створювати експортн╕ виробництва, переводити за кордон значну частину одержаного прибутку. За характером д╕яльност╕, р╕внем ╕нтегрованост╕ у нац╕ональну ╕ св╕тову економ╕ку, територ╕ально-галузевою ознакою зони в╕льного п╕дпри╓мництва под╕ляються на так╕ типи: зони, що зв'язан╕ виключно з зовн╕шньоторговими ╕ супутн╕ми ╖м операц╕ями (збереження, сортування, пакування, перевалка товар╕в) ╕ користуються безмитним ввезенням товар╕в та спрощеним ╕мпортним контролем; зони певного функц╕онального спрямування, наприклад технолог╕чн╕ парки, що забезпечують прискорене впровадження досягнень науки у виробництво, ство-рення в╕льних страхових банк╕вських зон, дотримання л╕беральних ф╕нансово-кредитних та страхових правил ╕ процедур; зони комплексного характеру, в яких передбача╓ться широке використання всього набору п╕льг з метою зб╕льшення прибутковост╕ зовн╕шньоеконом╕чних зв'язк╕в ╕ прогресивного розвитку даного рег╕ону. За масштабами вза╓мод╕╖ з нац╕ональною економ╕кою зони в╕льного п╕дпри╓мництва под╕ляються на замкнут╕ (анклав╕), ви-робництво в яких нац╕лене виключно на експорт та поповнення валютних запас╕в, ╕ ╕нтегрован╕, що зор╕╓нтован╕ як на зовн╕шн╕й ринок, так ╕ на модерн╕зац╕ю нац╕онального виробництва, розви-ток ╕нфраструктури, прискорення соц╕ального розвитку. Актив╕зац╕я участ╕ кра╖ни у м╕жнародному под╕л╕ прац╕ шляхом створення зон сприя╓ швидк╕й модерн╕зац╕╖ виробництва, широ-кому впровадженню передового управл╕нського досв╕ду ╕ нових технолог╕й, осво╓нню випуску конкурентоспроможно╖ продукц╕╖, розвитку сучасно╖ ╕нфраструктури. Разом з тим надання широких свобод у використанн╕ ╕ноземного кап╕талу часто веде до того, що його не завжди можна направити у потр╕бн╕ для економ╕ки кра╖ни галуз╕, що в╕н буде перенесений лише в найб╕льш прост╕, технолог╕чно в╕дстал╕ зони й еколог╕чно шк╕длив╕ виробництва.
|
|
ЗОНА СП╤ЛЬНОГО П╤ДПРИ╢МНИЦТВА - район нац╕онально-державно╖ територ╕╖, на як╕й зд╕йсню╓ться сп╕льне п╕дпри╓мни-цтво в р╕зних формах в╕дпов╕дно до чинного законодавства. В цих зонах запроваджуються особлив╕ п╕льгов╕ режими, як╕ створюють приваблив╕ умови для ╕нвестування ╕ноземного кап╕талу.
|
|
ЗУСТР╤ЧНА ТОРГ╤ВЛЯ - торговельн╕ угоди, при укладати яких закуп╕вля продукц╕╖ супроводжу╓ться в╕дпов╕дним постачан-ням товар╕в, наданням послуг та п╕льг з метою забезпечення збалансованост╕ в експортно-╕мпортних операц╕ях. Зустр╕чн╕ угоди дають можлив╕сть зд╕йснювати торг╕влю, в основному, без валют-них розрахунк╕в. За зм╕стом вид╕ляють так╕ види угод: бартерн╕ угоди - при яких вза╓морозрахунки зд╕йснюються екв╕валентними за варт╕стю (ц╕ною) товарами; зустр╕чн╕ закуп╕вл╕ - розрахунки за поставлене устаткування зд╕йснюються товарами безв╕дносно до ╕мпортовано╖ технолог╕╖ чи устаткування; компенсац╕йн╕ угоди - передбачають оплату закуп╕вельно╖ продукц╕╖ поставками ╕нших товар╕в чи послуг з частковою грошовою компенсац╕╓ю; кл╕ринг - безгот╕вков╕ розрахунки на основ╕ зал╕ку вза╓мних вимог та зобов'язань; угоди-<офест> - оплата закуплених товар╕в поставка ми ╕нших товар╕в, а також надання можливост╕ вкладати кап╕тал зам╕сть р╕зних п╕льг та послуг.
|
|
ЗУСТР╤ЧН╤ ВЕКСЕЛ╤ - вексел╕, за якими дв╕ особи виступають одна щодо одно╖ як кредитор ╕ позичальник. Так╕ вексел╕ видаються особами одна одн╕й не на п╕дстав╕ зд╕йснено╖ м╕ж ними комерц╕йно╖ угоди, а з метою обл╕ку цих вексел╕в у банку.
|
|